«Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?» (Мк. 4, 40).
Прославою Бога є чеснота мужності! Великою прославою є посвята, з вірою свого життя, за свого ближнього!
«Я вже не боюся Бога, але – люблю Його!» (св. Василій Великий).
Важко роздумувати та писати про страх, коли навколо тебе все постійно бомблять. Мозок неначе змушений думати про безпеку і воля не піддається розважанням про страх, хоча кожна частинка твого єства переживає страх, що саме цей ворожий постріл може вразити твій будинок і бронежилет тебе зовсім не захистить… Не ідеться про якийсь страх звичайний, але про страх смерті, цей неминучий, однак сьогодні він – такий жорстокий та із запахом спаленого газу…
Найбільший ворог людини найчастіше знаходиться не зовні, але всередині неї. Цим ворогом є страх. Адам і Єва засумнівалися в любові Господа, тому й злякалися свого Батька (Бут. 3, 1-13). Страх виявляє недовіру до Бога, який завжди поруч. Страх означає неприйняття свого ближнього і себе самого…
Хто або що спричиняє в тобі найбільший страх? Чи бачиш свій страх і можеш його назвати? Чи є в тобі готовність про страх розмовляти?
Невизнання страху є проявом гордині. Визнання страху в собі упокорює, але водночас, дозволяє зростати у смиренні та остаточно долати страх. Ти можеш усі свої страхи віддати Ісусові, Котрий бореться в Гетсиманському саду зі своїм страхом і дуже розуміє тебе (Мк. 14, 32-42).
Страх містить в собі ознаку недовіри та брак любові. Довіра дарує мужність та відвагу. Без довіри неможливе існування спільноти з Богом (глибокої єдності з Ним), людської спільноти (опертя в іншій людині) та спільноти із собою (прийняття себе).
Господи, дозволь мені розпізнавати та усвідомлювати свій страх. Досконала людина, яка досконало знає свої немочі. Навчи мене віднаходити захист у Твоїй присутності та долати страх у Твоїх обіймах! Навчи в страху прибігати до Тебе: в моїх думках, намірах, вчинках і діяннях! Дай мужність не соромитися визнавати свій страх людині, яка зможе вислухати мене, тобто, двигнути мій страх, та не інфікуватися ним! Господи, даруй зростання в мудрості через страх, щоб він не спалив моє серце! Прошу Тебе, допоможи мені, щоб мій страх став предметом глибокої розмови та нагодою справжньої зустрічі з Тобою – живим Богом. Понад усе, даруй мені віру, що Ти є завжди поряд, у човні мого життя, і нехай навіть буря смерті не розлучить мене із Тобою, щоб я не молився до земного життя, але до Тебе та більше вірив у вічне!
Господи, благаю Тебе, просто будь зі мною в моєму страху, так як Твій Отець був із Тобою в Гетсиманському Саду, коли Ти переживав великий страх смерті! Ти, Господи, смертю смерть подолав і нам життя дарував! Ти, Господи, воскрес! Даруй і мені воскресіння із смерті усіх моїх страхів, бо Ти є Воскресіння і Життя, і Тобі Славу віддаємо!
